Слайд 1ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ УКРАЇНИ
(кінець X – початок XXст.)
Слайд 2РОМАНСЬКИЙ СТИЛЬ
X-XIIст.
Десятинна церква (Церква Успіння Пресвятої Богородиці Десятинна). Перша кам’яна
церква Русі.
Слайд 3Спасо-Преображенський собор в Чернігові. Один з найдавніших збережених соборів в
Україні.
РОМАНСЬКИЙ СТИЛЬ
X-XIIст.
Слайд 4Успенський собор у Володимирі. Побудований великим князем Андрієм Боголюбським в
1158-1160 рр .
Слайд 5П’ятницька церква в Чернігові. Побудована в кінці XII – початку
XIII ст.
Слайд 6Кам’яна церква святого Пантелеймона в Галичі. Побудована наприкінці XII ст. на
замовлення князя Романа Мстиславича.
Слайд 7Собор Бориса і Гліба в Чернігові Пам’ятка архітектури домонгольської доби.
Побудував чернігівський князь Давид Святославич в 1123 році..
Слайд 8Михайлівський собор Видубецького монастиря зведений у 1070-1088рр. князем Всеволодом Ярославичем.
Слайд 9Кирилівська церква. Збудована в 1139р. на околиці стародавнього Києва –
Дорогожичах.
Слайд 10ГОТИКА
XII-XVIст.
Кам’янець-Подільська фортеця. Перші згадки датуються XI-XII ст. Фортеця складається з 2-х
частин:: Стара та Нова фортеці.
Слайд 11ГОТИКА
XII-XVIст.
Хотинська фортеця – фортеця XIII-XVIII ст. Входить до семи чудес України.
Веде свій початок від Хотинського форту, що був створений ще
у IX ст. князем Володимиром Великим..
Слайд 12Замок Любарта або Луцький замок. В’їзна вежа замку. Будівництво тривало
з 1350 по 1430рр.
Слайд 13Руїни вежі у Столп’єму (село Столп) на Холмщині. Середина XIII ст.
Слайд 14Покровська церква-фортеця в с. Сутківці на Поділлі. Початок будівництва 1476 році.
Троїцька
церква в с. Зимне на Волині (XV ст.).
Слайд 15Острозький замок. Він був побудований на місці дерев’яного укріплення зруйнованого
монголо-татарами в 1241 році.
Слайд 16Львівський кафедральний собор. Вигляд кафедри з Ратуші. Пам’ятка XIV-XVIII ст. Будівництво
собору відбулося в 1361 році на кошти короля Казимира ІІІ Великого.
Слайд 17Успенська церква та вежа Корнякта у Львові. Побудована за участю
Павла Римлянина в 1572-1578 рр.
Слайд 18Вірменський собор у Львові (1363 р.). Протягом століть цей собор був
громадським та релігійним центром вірменської колонії у Львові.
Слайд 19Дерев’яна греко-католицька церква святого Великомученика Дмитра (XVII ст., мармарошська готика).
Слайд 20Церква святого Миколи в селі Діброва (Закарпатської області). 1604 року..
Слайд 21РЕНЕСАНС
(друга половина XVI – перша половина XVIIст.)
Меджибізький замок (1362-1540 рр.). Побудований
на мисі, утвореному річками Південний Буг та Бужок
Слайд 22РЕНЕСАНС
(друга половина XVI – перша половина XVIIст.)
Підгорецький замок (1635-1640 рр.). Збудований
архітектором Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.
Слайд 23Будинок Корнякта у Львові (1580 р.). Фасад. Збудований Павлом Римлянином на
замовлення Костянтина Корнякта.
Слайд 24Каплиця Боїмів і Кампіянів. Збудована для родини Боїмів у 1609-1615 рр.
За однією з версій архітектором був А. Бемер.
Слайд 25Дерев’яна церква Зішестя Святого Духа в Потеличі (1502 р.).
Слайд 26Іллінська (Богданова) церква в Суботові (1653 р.). Доба Пізнього ренесансу, що
переходить в бароко.
Слайд 27Богоявленська церква. Острог, Рівненська обл., 1521р.
Слайд 28Покровський собор у Харкові (1689 р.).
3-дільний, 3-банний храм. Яскравий приклад синтезу
козацького бароко та наришкінського стилю .
УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО
(друга половина XVII –
перша половина XVIIIст.)
Слайд 29УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО
(друга половина XVII – перша половина XVIIIст.)
Церква Миколи Чудотворця
у Харкові (1764-1770 рр.). 3-дільний, 3-банний храм. Декор – в стилі
наришкінського бароко.
Слайд 30УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО
(друга половина XVII – перша половина XVIIIст.)
Троїцький собор Густинського
монастиря (1674–1676 рр.). 9-дільний, 5-банний храм. Збудований за кошти І. Самойловича.
Слайд 31Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві (1696–1701 рр.). 9-дільний, 5-банний храм.
Збудований на кошти полковника М. Миклашевського.
УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО
(друга половина XVII –
перша половина XVIIIст.)
Слайд 32УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО
(друга половина XVII – перша половина XVIIIст.)
Троїцький собор Троїцько-Іллінського
монастиря в Чернігові (1679–1695рр.)
5-дільний, 7-банний храм..
Слайд 33УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО
(друга половина XVII – перша половина XVIIIст.)
Покровська церква (с. Дігтярівка).
5-дільний,
5-банний храм. Зведений за кошти І. Мазепи. Постраждав під час війни,
залишилися тільки руїни.
Слайд 34Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях (1728-1734 рр.). 9-дільний,
5-банний храм. Збудований С. Ковніром
на кошти Д. Апостола. Усипальниця родини гетьмана.
УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО
(друга половина XVII
– перша половина XVIIIст.)
Слайд 35УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО
(друга половина XVII – перша половина XVIIIст.)
Троїцька соборна церква
в Самарській слободі (Новомосковську) (1773–1779 рр.).
9-дільний, 7-банний храм. Збудований в 1772-1782 рр.
народним майстром Я. Погребняком із дерева без жодного залізного цвяху.
Слайд 36УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО
(друга половина XVII – перша половина XVIIIст.)
Софіївський собор. Побудований
ще Ярославом Мудрим (1036 р.), але перебудований І .Мазепою. Було додано шість
нових барокових бань.
Слайд 37Успенський собор Києво-Печерської лаври Був декілька разів перебудований. Декор –
елементи єлизаветинського бароко.
УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО
(друга половина XVII – перша половина
XVIIIст.)
Слайд 38УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО
(друга половина XVII – перша половина XVIIIст.)
Покровська церква в
Києві (1766 р.). Збудована за проектом І .Григоровича-Барського. Після пожежі 1811 р. куполи,
що мали барочні контури, отримали завершення у класицизмі.
Слайд 39УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО
(друга половина XVII – перша половина XVIIIст.)
Собор святого Юра
у Львові (1744-1762 рр.). Бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль .
Слайд 40РОКОКО
(друга половина XVIIIст.)
Собор Успіння Почаївської лави(1771-1783 рр.). Збудований за проектом архітектора
Г. Гофмана.
Слайд 41РОКОКО
(друга половина XVIIIст.)
Собор Різдва Богородиці у Козельці на Чернігівщині (1752-1763 рр.).
Збудований на замовлення Наталі Розумовської (мати Розумовських) архітектором І .Григоровичем-Барським
Слайд 42РОКОКО
(друга половина XVIIIст.)
Андріївський собор у Києві (1747-1753 рр.)..
Слайд 43КЛАСИЦИЗМ
(кінець XVIII – початок XIXст.)
Палац Потоцьких у Тульчині. Збудований 1782 р.
за проектом французького архітектора Лакруа.
Слайд 44КЛАСИЦИЗМ
(кінець XVIII – початок XIXст.)
Будівля Київського університету (1837–1843 рр.). Автор проекту
будівництва професор архітектури Петербурзької Академії мистецтв В. Беретті.
Слайд 45КЛАСИЦИЗМ
(кінець XVIII – початок XIXст.)
Палац гетьмана Кирила Розумовського в Батурині.
Збудовано 1799-1803 рр. за проектом шотландського архітектора Ч. Камерона. Це єдина будівля
цього архітектора в Україні..
Слайд 46Спасо-Преображенський собор у м. Новгород-Сіверському. Збудований 1796-1806 рр. за проектом архітектора Дж. Кваренгі.
Слайд 47КЛАСИЦИЗМ
(кінець XVIII – початок XIXст.)
Вознесенська церква у Ромнах (Сумська область).
Взірець доби високого класицизму кінця XVIII – початку XIX ст.
Слайд 48КЛАСИЦИЗМ
(кінець XVIII – початок XIXст.)
Харківський імператорський університет (1804 р.). Відкритий за
Указом імператора Олександра І. Це був другий університет на Півдні Російської
імперії.
Слайд 49УКРАЇНСЬКИЙ МОДЕРН (СЕЦЕСІЯ)
(1903-1941рр.)
Будинок Полтавського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей). Збудований
в 1903–1909 рр. за проектом архітектора В. Кричевського.
Слайд 50УКРАЇНСЬКИЙ МОДЕРН (СЕЦЕСІЯ) (1903-1941рр.)
Будинок з химерами в Києві. Збудований в
1902–1903 рр. польським архітектором В. Городецьким. За легендою, будинок зведений архітектором на
згадку про свою доньку-утопленицю..
Слайд 51Будинок клубу “Просвіта”, Кам’яна-Бузька на Львівщині (1911-1912 рр.). Архітектор О.Лушпинський..
Слайд 52Будівля банку “Дністер” у Львові (1905–1906 рр.). Типовий варіант української сецесії
(поєднання елементів модерну та народної архітектури). Збудована архітектором І. Левинським .
Слайд 53УКРАЇНСЬКИЙ МОДЕРН (СЕЦЕСІЯ)
(1903-1941рр.)
Житловий будинок І. Щітківського на вул. Полтавській, 4-а в Києві,
1907-1908 рр. Архітектор В. Кричевський..
Слайд 54УКРАЇНСЬКИЙ МОДЕРН (СЕЦЕСІЯ)
(1903-1941рр.)
Покровська церква в селі Плішивець Гадяцького повіту (1902-1906 рр.).
Архітектор І. Кузнецов.