Підтоплення на Україні причини і масштаби

повені (басейни річок);
* селі (Карпатські та Кримські гори);

* маловоддя (річки України);
* підйоми та спади рівня моря.

Протягом майже 20 років стабільні акумулятивні форми Саксько-Євпаторійської системи в результаті дії техногенних факторів руйнуються зі швидкістю 3,5 км щороку. Щорічно безповоротно втрачається більше 100 га прибережних територій, зменшується пляжна смуга, знижується біологічна продуктивність моря і, як наслідок, створюється складна екологічна та містобудівна обстановка на морських узбережжях.

Під постійною загрозою руйнування знаходяться розміщені в береговій зоні матеріальні цінності (житлові будинки, курортні комплекси, інженерні комунікації, сільгоспугіддя). Одноразові матеріальні збитки від впливу на узбережжя Чорного та Азовського морів сильних штормів (1969, 1971, 1983, 1992, 2001 pp.) досягли порядку 520-600 мли гривень.

фактори, пов'язані з тектонічними зану­реннями північного Приазов'я, так і антропогенні,

до яких належать зарегульованість твердого стоку рік, забруднення водних басейнів і пов'язане з цим зниження їх продуктивності, безсистемна забудова берегової смуги та кіс, будівництво берегозахисних споруд, які не відповідають характеру наявних гідродинамічних процесів, використання малоефективних або навіть шкідливих берегозакріплювальних заходів і конструкцій при "самобудах", відступи від проектних рішень, безконтрольний вивіз піску із кіс, порушення протизсувного режиму при забудові терас та інші шкідливі наслідки господарської діяльності па узбережжі.

наслідків повені на річках України. Повені виникають під час тривалих

злив та в результаті танення снігу, вітрових нагонів води, при заторах та зажерах. Найвірогіднішими зонами можливих повеней на території України є:

приток. Площа повені лише у басейні р. Прип'ять може досягти

600-800 тис. га;

100-130 тис. га), річок Тиса, Прут, Західний Буг (площа можливих

затоплень 20-25 тис. га) та їх приток;

річок Псел, Ворскла, Сула та інших приток Дніпра;

р. Південний Буг та її приток.

режим стоку. В середньому за рік тут буває 6-7 повеней.

Вони формуються в будь-який сезон року і часто мають катастрофічні наслідки, ведуть до масових руйнувань та загибелі людей.

Повені на гірських річках (Дністер, Тиса, Прут, річки Криму) формуються дуже швидко, від кількох годин до 2-3 діб, що ставить високі вимоги щодо оперативності прогнозування та оповіщення.

12 разів. Яскравим прикладом таких повеней можуть бути снігові та

дощові повені на річках Закарпаття в листопаді 1992 р. та грудні 1993 p., коли постраждало багато населених пунктів, промислових об'єктів, споруд, були людські жертви. Такі повені трапляються в середньому один раз на 5-Ю років. Тривалість повеней (затоплень) може досягти від 7 до 20 діб і більше. При цьому можливе затоплення не тільки 10 - 70 % сільгоспугідь, але й великої кількості техногенно небезпечних об'єктів.

Донець. Вони супроводжуються затопленням значних територій і викликають необхідність часткової

евакуації людей і тварин, завдають відчутних матеріальних збитків. Рівні води під час весняних повеней на рівнинних річках зростають повільніше, але й небезпека негативних наслідків зберігається довше. Слід пам'ятати, що у зоні затоплення можуть опинитись і хімічно небезпечні об'єкти, що надає додаткову небезпеку.

ґрунтових вод сталися сильні паводкові підтоплення у Микола­ївській, Запорізькій, Херсонській,

Дніпропетровській, Рівненській та Львівській областях. У зоні катастрофічного затоплення опинилося понад 200 населених пунктів у 35 районах. Окремі підтоплення мали місце і в інших областях.

обмежується тільки дією природних сил, але таїть в собі також

значний вторинний техногенний ризик.

залізних і автомобільних доріг, ліній електромереж і зв'язку, меліоративних систем

та інші;
• загибель худоби та врожаю сільськогосподарських культур, знищення і порча сировини, палива, продуктів харчування, кормів, добрив та інші;
• витрати на тимчасову евакуацію населення і матеріальних цінностей а позатоплені місця;
• змив родючого шару ґрунтів або занесення їх піском та мулом.

райони продуктів харчування, будівельних матеріалів, кормів для худоби;
• скорочення вироблення

продукції та уповільнення темпів розвитку народного господарства;
• погіршення умов життя населення;
• неможливість раціонального використання території;
• збільшення амортизаційних витрат на утримання будинків в нормальному стані.