Папулосквамозні та бульозні дерматози

В сьогоднішні дні передбачається що це аутоімунна природа цього виду

захворювання. 

пластинчастих лусочок і кірочок на поверхні бляшок, рідко багатошарових, які

з вигляду нагадують листковий пиріг (в цих випадках таку форму псоріазу назвали рупиоидной). Якщо почати видаляти лускаті кірки, то з'являється мокнуча поверхня. 
Пустульозний псоріаз буває генералізованим (Цумбуша), а також обмеженим, з ураженнями долоні і підошви (Барбера). Виникнення цього важкого виду псоріазу сприяють різні інфекції, стресові ситуації, нераціональна загальна та місцева терапія. Пустульозний псоріаз протікає з сильною лихоманкою, лейкоцитозом і збільшеною ШОЕ, а також загальний важкий стан. 

дріб'язкових, дистальних і рідше великих.
Псоріатична еритродермія це дуже тяжка

форма псоріазу, яка розвивається при постійному прогресуванні псоріатичного процесу, а також злиття бляшкової елементів з ураженням всього шкірного покриву, яка характеризується набряком, різкою гіперемією, інфільтрацією шкіри з частими великими або мелкопластинчатыми, менше з висівкоподібними лущенням.

Папули зливаються та утворюють бляшки.

прогресуючої стадії характерні поява нових папул, периферійне зростання старих елементів,

наявність запального вінчика навколо папул (вінчик росту), псоріатичної тріади, феномену Кебнера, утворення нових бляшок за рахунок злиття папул або збільшення старих бляшок.
В стаціонарній стадії свіжі елементи не з'являються, відсутній периферійний вінчик росту, феномен Кебнера не викликається.
В регресуючій стадії елементи псоріазу сплощуються, бліднуть, зменшується або припиняється лущення, навколо папул з'являється вінчик депігментації (псевдоатрофічний вінчик Воронова), настає руйнування елементів, яке починається з периферійної або центральної частини та закінчується утворенням депігментованих (рідше гіперпігментованих) плям.
Зникнення псоріатичних висипань говорить про ремісію.

трохи поскоблить шкіру в області бляшки, легко відокремлюються пухко розташовані

лусочки.
 «Термінальна плівка» - після видалення лусочок видно яскраво-червона блискуча поверхня.
 Точкове кровотеча (симптом «кров'яної роси») - після поскабливания шкіри з'являються найдрібніші крапельки крові.

Хворих псоріазом необхідно попереджати про таке явище, особливо якщо вони мають намір піддатися процедурам, пов'язаним з травматизацией шкіри (нанесення татуювань). Симптом Ауспитца - це поява точкових кровотеч при поскабливании псоріатичних елементів. Кровотеча обумовлена стоншуванням епідермісу.

яке проявляється утворенням зроговілих папул на шкірі і сльозових оболонках

папули, частіше міліарні. Основа їх злегка інфільтрована; форма кругла, овальна,

а інколи витягне­на. Папули спочатку матові, згодом стають блідо-рожевими, червонуватими і навіть бузково-фіолетовими. Інколи папула, яка існує тривалий час, буває коричневою. Оскільки папули підлягають зроговінню, то вони злегка піднімаються над навко­лишньою шкірою.
Характерним для бляшок є те, що вони розташовуються час­то у вигляді гнізд різних величини та форми, гірляндоподібного скупчення тощо. 

змазуванні їх маслом утворюється видима сітка з пересічних ліній.

папули.
• Симптом Крейбаха (ізоморфна реакція Кернера) - при пошкодженні

або подразненні шкіри - на місці травми з'являються свіжі висипання.

зустрічається у тінейджерів і молодих людей. У 75% випадків дерматоз

починається з одиночного чітко окресленого плями діаметром 2-4 см овальної форми з характерним лущиться комірцем (материнська пляма). Через кілька днів або тижнів з'являються подібні висипання (зазвичай менших розмірів) на тулуб, проксимальних відділах кінцівок. Поразки на тулубі мають тенденцію розташовуватися паралельно лініям шкіри, нагадуючи "різдвяну ялинку". Захворювання зазвичай проходить через кілька тижнів або місяців, проте може існувати тривало. Дерматоз в більшості випадків протікає безсимптомно, за винятком легких продромів. Суб'єктивно сверблячка. Ускладнення – екзематизація. Етіологія рожевого лишаю невідома, проте відомості про сезонність, епідемічних спалахах і розвитку довічного імунітету вказують на інфекційну (вірусну) ??природу захворювання.

20 років з попереднім діагнозом "рожевий лишай". Висипання нагадують такі

при рожевому лишаї, проте відзначаються лихоманка, міалгія, збільшення лімфатичних вузлів. Кілька місяців тому, зі слов хворого, у нього була виразка на статевому члені. Які дослідження можна провести?  Висипання при вторинному сифілісі можуть нагадувати рожевий лишай, хоча у хворих часто бувають системні прояви. Необхідно вивчити сексуальний анамнез і поставити серологічні реакції (RPR і VDRL). Нелікований сифіліс може мати загрозливі для життя серцево-судинні або неврологічні наслідки, тому дерматологи проводять дослідження за допомогою RPR і VDRL сексуально активних хворих з висипом, схожими на рожевий лишай.