Основи цивільного захисту

приладів: радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення (ДП – 5А,Б,В);

контролю радіоактивного опромінення (ДП – 22 В, ДП – 24, ІД – 1); хімічної розвідки і контролю зараження (ВПХР)

Заняття №16

дозиметричних і радіометричних при­ладів основана на застосуванні іонізаційного методу вимірювань.

газу й електро нейтральні атоми і молекули газу утворюють позитивні

й негативні іони. Під дією прикладеного електричного поля виникає електричний струм, назва­ний іонізуючим струмом. За його величиною і можна судити про ін­тенсивність іонізуючих випромінювань, чим більша їх інтенсивність, тим більший виникає іонізуючий струм. За цим принципом працюють фізичні прилади, іонізаційна камера й лічильник Гейгера-Мюллера, які набули широкого використання в будові дозиметричних приладів в якості датчиків опромінювання.

основні типи:
індика­тори;
рентгенметри;
радіометри;
дозиметри.

головним чином бета і гамма випромінювання. В якості датчика опромінення

використовується лічильник Гейгера-Мюллера типу СТС-5. При його опроміненні виникає іонізуючий струм, сила якого пропорційна потужності дози випромінювання. При збільшенні сили іонізаційного струму до величини вищої за граничну загоряється світловий індикатор і (або) подається звуковий сигнал. За такою схе­мою працює надійний і дуже поширений на спостережних пунктах цивільного захисту прилад ДП-63 та індикатор-сигналізатор ДП-64. Після трагедії на Чорнобильській АЕС були розроблені портативні ін­дикатори радіоактивності індивідуального використання.

дози) в навколишньому середовищі.

речовинами поверхонь різних предметів, зброї, одягу, продуктів харчування та води.

Принципово рентгенметри і радіометри нічим не відрізняються. В обох датчиками опромінення служать лічильники Гейгера-Мюллера, є підсилювач струму й постійне джерело живлення. Покажчиком вимірювань служить амперметр, шкала якого градуйована в одиницях вимірювання потужності експозиційної дози Р\год. (мР\год.). Відмінність одна, конструкційна. Конструкція блока детектування або зонда, де розміщується датчик опромінювання, повинна забезпечити безперебійну й повну реєстрацію бета променів, проникаючі властивості яких в металах обмежуються декількома міліметрами.

складом цивільного захисту та населенням при перебуванні в зоні дії

іонізаційного опромінення.Датчиком опромінення в дозиметрах служить іонізаційна камера. Крім неї, конструктивними елементами дозиметра являються: конденсатор, електроскоп з відліковою ниткою, відлікова шкала й прозора лінза. Конструктивно все це розміщено в металевому корпусі. Джерелом живлення дозиметра в робочому стані служить заряджений конденсатор. За принципом роботи дозиметр — це суматор електричних зарядів іонізаційного струму мізерної величини, які поступово через електроскоп розряджають попередньо заряджений конденсатор і відлікова нитка рухається по відліковій шкалі з поділками. Шкала проградуйована в рентгенах або радах.

захисту населення й військових підрозділів находяться прилади, вимірювачі потужності експозиційної

дози ДП-5А, ДП-5Б, ДП-5В і МКС-У (модифікований ДП-5В).

роз­відки, який можна використовувати як індикатор радіоак­тивності зі звуковим сигналом

в наушниках, як вимірювач потужності експозиційної дози випромінювання в заданій точці простору довкілля і як радіометр для вимірювання ступеня забруднення поверхонь ра­діоізотопами з гамма і бета випромінюваннями. Конструктивно ДП-5А складається з вимірювального пульта, зонда, з’єднаних між собою гнучким кабелем, а також навушників і подов­жувальної штанги. Вимірювальний пульт комплектується футляром з ременем для носіння на плече. Панель вимірювального пульта містить покажчик, стрі­лочний амперметр з двома вимірювальними шкалами, перемикач піддіапазонів вимірювань, кнопка «Обнуління» для анулювання показів амперметра, вмикач підсвічування шкали, коректор механічного вис­тавлення нуля, ручка потенціометра регулювання режиму роботи.

– подожувальна штанга;
6 – футляр;
7 – вікно.

типу СІ-ЗБГ у вимірювальному пульті та два, СІ-ЗБГ і СТС-5,

у зонді — 2. Живлення приладу здійснюється від автономного джерела живлення на сухих елементах типу КБ-1 і А-336. Термін роботи без перерви не менше 40 годин. Його можна підключати з допомогою ко­лодки живлення до зовнішніх джерел постійного струму з напругою З В, 6Ві 12 В.

200 Р\год. у діапазоні енергій 0,084-1,25 МеВ розділений на шість

піддіапазонів вимірювань (таблиця 1.12). На 1 піддіапазоні відлік по­казань відбувається за нижньою шкалою у Р\год., а на решті піддіапазонів за верхньою шкалою в мР\год. (технічний опис, інструкція з експлуатації та технічний паспорт, з відміткою метрологічної служби в ньому, додаються до приладу).

шкали; 3-перемикач піддіапазонів вимірювань; 4-кнопка «Обнуління»; 5-вмикач підсвічування шкали; 6-коректор

механічного виставлення нуля; 7-ручка потенціометра регулювання режиму роботи.

екран з двома фіксованими положеннями — «Г» і «Б». У

положенні екрана«Г» вікно закрите, прилад працює як вимірювач експозиційної дози гамма випромінювання, а в положенні екрана «Б», вікно відкрите, приладом можна вимірювати ступінь забруднення поверхонь предметів, зброї, одягу, продуктів харчування й води радіоактивними ізотопами з гамма і бета випромінюваннями. Якщо показники вимірювань з відкритим вікном, положення«Б», збільшуються, значить різниця між другим і першим відліком буде величиною радіаційного забруднення контрольованої поверхні.

побутові прилади, «Прип’ять», «Десна», «Бриз» тощо.

методами за допомогою індивідуальних дозиметрів. Груповий метод використовується відносно групи

насе­лення чи особового складу підрозділів, що знаходяться приблизно в однакових умовах радіоактивного опромінення. Доза опромінення ви­мірюється декількома дозиметрами й середнє її значення заноситься в картку обліку індивідуальних доз опромінення всього складу групи. Індивідуальний метод контролю опромінення застосовується до осіб, котрі за обставинами не входять до складу групи.

людиною дози опромінення за певний період часу перебування в осередку

радіаційного ураження або в зоні радіаційного зараження радіоізотопами. Зберігають, видають прилади індивідуального дозиметричного контролю і ведуть облік доз опромі­нення населення служби цивільного захисту за місцем роботи та меш­кання.

прямо показуючі — покази знімаються безпосередньо зі шкали приладу і

без шкали індикації («сліпі») — покази знімаються за допо¬могою спеціальних пристроїв і, як правило, в стаціонарних умовах.
Для масового забезпечення ІДК органи цивільного захисту вико-ристовують комплекти індивідуальних дозиметрів ДП-22В і ІД-1 при¬значені для вимірювання доз гамма-випромінювань, отриманих людиною за час перебування на зараженій місцевості або при роботі з радіоактивними речовинами.

пристрою ЗД-5 і 50 штук дозиметрів ДКП-50А. Дозиметр ки¬шеньковий прямо

показуючий ДКП-50А забезпечує вимірювання індивідуальних експозиційних доз опромінення у діапазоні 2-50 Р при потужності дози від 0,5 до 200 Р/год..
Зарядка дозиметрів проводиться від зарядного пристрою комплекту ЗД-5 або іншого джерела постійної напруги, яке має плавне регулю¬вання в межах від 180 до 250 В при температурі роботи від -40 °С до 50 °С. Саморозряд дозиметра за нормальних умов не перебільшує двох поділок за добу.

поглинутих доз гамма випромінювання. Він складається з десяти індивідуальних дозиметрів

ІД-1 і зарядного пристрою ЗД-6. Дозиметр забезпечує вимірювання поглинутих доз гамма випромінювання в діапазоні від 20 до 500 рад з потужністю поглинутої дози до 366 000 рад/год.. Саморозряд дозиметра не перевищує при нормальних умовах однієї поділки на добу.

зарядний пристрій ЗД-6;
г - дозиметр ДКП-50А

градуйована в одиницях поглинутої дози — радах, це можливо, так

як експозиційна й поглинута дози опромінення лінійно залежні.
Завдяки унікальності зарядного пристрою ЗД-6 (мал. 1.69 в) комплект ІДК ІД-1 розширює можливості автономного використання приладу. Він не потребує заміни джерел живлення. ЗД-6 являється перетворювачем механічної енергії тиску на п’єзо елемент у електрич¬ний потенціал, за рахунок якого і заряджається конденсатор іонізацій¬ної камери дозиметра для приведення його до робочого стану.
Слід пам’ятати, що отримавши заряджений дозиметр потрібно його зареєструвати, тобто записати номер дозиметра, початкові показники, час реєстрації і прізвище в журнал обліку доз опромінення.

сильнодіючими ядучими речовинами повітря, води, місцевості і всього того, що

на ній знаходиться. В умовах надзвичайної ситуації для вирішення задач хімічної розвідки застосовують прилади хімічної розвідки й хімічні лабораторії для більш глибокого аналізу хімічної обстановки у вірогідній зоні хімічного зараження.

на хімічних реакціях отруйної речовини з хімічним реак- тивом-індикатором з

отриманням продуктів реакції очікуваного забар­влення, що свідчить про наявність шуканого реагенту. А інтенсивність забарвлення свідчить про величину концентрації отруйної речовини в повітряному чи водному середовищі. Порівнюючи забарвлення з ета­лоном, приблизно визначається їх концентрація в середовищі.
На оснащенні формувань і установ цивільного захисту знаходяться такі прилади і комплекти: військовий прилад хімічної розвідки ВПХР, прилад хімічної розвідки ПХР, прилад хімічної розвідки медичної і ветеринарної служб ПХР-МВ, напівавтоматичний прилад хімічної роз­відки ППХР, медична польова хімічна лабораторія МПХЛ, автома­тичні газосигналізатори ГСП-1 і ГСП-11

Ві-Ікс, іприт, фосген, дифосген, синильну кислоту, хлорціан в інтер­валі температур

-40-40 °С при нормальній вологості повітря і при тем­пературі -4-40 °С та відносній вологості повітря до 100 %.
Основу приладу складає насос для прокачування повітря й індика­торні трубки. Індикаторні трубки по суті є міні-лабораторіями, які міс­тять в ампулах індикатори для конкретних ОР Щоб провести аналіз, треба обламати кінці індикаторних трубок, спеціальним штирем роздавити ампули в середині трубки. Вміст ампул просякне ватні тампони. Одним кінцем трубку вставити в отвір насоса і зробити декілька качків. Якщо в прокачаному повітрі буде міститься шуканий реагент, тобто ОР. зволожений тампон набере відповідного забарвлення.

наплічний ремінь;
З - насадка до насосу;
4 - захисний

ков¬пак;
5 - протидимний фільтр;
6 - патрон для грілки;
7 - ліхтар;
8 - грілка;
9 - про-бивний штир;
10 - лопатка для відби¬рання проб;
11 - індикаторні трубки.

радіоактивного забруднення ДП-5В
Вимірювач потужності дози ДП-5В (радіометр-рентгенометр) призначений для:
виявлення радіоактивного випромінювання;
вимірювання

рівня гамма-радіації на місцевості та радіоактивного зараження поверхні різних предметів за гамма-випромінюванням;
виявлення бета-випромінювання.

Р/год. Прилад має шість піддіапазонів. Живлення приладу здійснюється від 3-х

елементів живлення типу А-336

шкали мікроамперметра; шкали вимірювань мікроамперметра; кнопка складання показника мікроамперметра; перемикач

піддіапазонів; кабель; блок детектування (зонд); подовжувальна штанга.
Комплект елементів живлення забезпечує безперервну роботу протягом 70 год. Живлення приладу здійснюється від зовнішнього джерела постійного струму напругою 12 В або 24 В. Для цього використовується розподілювач напруги. Маса приладу з еле­ментами живлення — 3,2 кг

джерело живлення
Поставити ручку перемикача піддіапазонів у положення «К» (контроль режиму),

навпроти чорного трикутника. Стрілка приладу має встановитись у контрольному сек­торі. Якщо стрілка не відхиляється або не встановлюється, необхідно перевірити справ­ність елементів живлення.
Прилад перевіряється контрольним джерелом бета-випромінювання, прикріпленим у заглибленні на поворотному екрані блоку детектування

положення «К»
послідовно встановити ручку перемикача діапазонів у положення «хІООО», «хІОО»,

«х Ю», «х 1», «х0,1». При цьому стрілка мікроамперметра в положеннях «хІООО», «хЮО» (2 і 3 піддіапазони) не відхиляється через недостатню активність контрольного елемента; в положеннях «хі», «х0,1» стрілка має зашкалювати. Потріскування в теле­фоні повинно бути відчутним на всіх піддіапазонах, окрім першого. На діапазоні «хЮ» необхідно зняти показники приладу та зіставити їх із записом у паспорті. У випадку, коли різниця не перевищуватиме 30%, то похибка становить у межах норми — приладом можна користуватися.

«Г» (контроль гамма-випро­мінювання)
поставити ручку перемикача піддіапазонів у положення «Контроль режиму»

на­впроти чорного трикутника, блок детектування закріпити на подовжувальній штанзі — прилад до роботи готовий

зонд утримувати на висоті 0,7-1,0 м від поверхні землі; при

вимірюванні радіоак­тивного зараження поверхні різних предметів або води за гамма-випромінюванням блок детектування піднести до поверхні предмета (тіла людини, поверхні води) на відстань 1-1,5 см або занурити у воду. Перемикач піддіапазонів послідовно встановлю­вати у всіх положеннях, починаючи з першого.

— води

вимірювання ра­діоактивного зараження поверхні за гамма-випромінюванням
отримавши відхилення стрілки мікроамперметра, екран

блоку детектування по­ставити в положення «Б»
збільшення показів приладу на одному піддіапазоні, порівняно з гама-випромінюванням, показує наявність бета-випромінювань на досліджувальній поверхні

ІМД-5, забезпечені сили ЦЗ об’єктів господарського комплексу.

для контролю радіаційної обстановки в місцях проживання та роботи населення.

За його допомогою можна вимірювати: вели¬чину зовнішнього гамма-фону; забруднення радіоактивними речовинами житлових та виробничих приміщень, будівель та споруд, предметів побуту, одягу, території, поверхні ґрунту, транспортних засобів; вміст радіоактивних речовин у продуктах харчування.

радіометра і дози­метра, що значно збільшує їх можливості. Промисловість випускає

дозиметр-радіометр універсальний МКС-У (модернізований рентгенометр ДП-5В), «Терра» (МКС-05), «По­шук» (МКС-07).

в персональний комп’ютер через інфрачервоний порт до 4096 результатів вимірювань;
можливість

перегляду записаних результатів вимірювань на власному цифровому індикаторі;
вимірювання аварійних рівнів потужності еквівалентної дози гамма-випро­мінювання з доставкою виносного детектора на відстань до 12 м;
автоматична установка інтервалів та діапазонів вимірювань;
індикація розрядки джерела живлення.

ДП-24 та ІД-1)
Прилади контролю радіоактивного опро¬мінення ДП-22В, ДП-24 призначені для

визначення отриманої людиною дози опромінення (поглинутих доз).
Комплект складається із зарядного пристрою ЗД-5 і дозиметрів ДКП-50-А (дози¬метр кишеньковий, прямопоказувальний на 50 рентген).
Дозиметри забезпечують вимірювання індивідуальних доз гамма-опромінення в діапазоні 2-50 Р за потужності доз 0,5-200 Р/год.
Відлік вимірювання доз здійснюється за шкалою, яка розташована всередині кож¬ного дозиметра і відградуйована в рентгенах.

50-А:
а — загальний вигляд; б — шкала.

ДП-24 та ІД-1)

Принцип дії подібний до принципу дії електроскопа. Основна

частина дозиметра — малогабаритна іонізаційна камера, до якої підключено конденсатор з електроскопом. Під впливом гамма-випромінювання у робочому відділенні камери виникає іонізаційний струм, що зменшує потенціал конденсатора. Зменшення потенціалу пропорційне екс­позиційній дозі опромінення. Відхилення рухомої системи електроскопа — платинової нитки — визначається за шкалою, відградуйованою у рентгенах. Тривалість роботи з од­ним комплектом живлення — не менше 30-ти годин. Конструкція дозиметрів забезпечує їх герметичність. Саморозряд дозиметрів не перевищує 2 поділки за добу.

гнізда.
Ручку потенціометра на зарядному пристрої повернути проти годинникової стріл¬ки до

кінця.
Дозиметр вставити в гніздо зарядного пристрою.
Спостерігаючи в окулярах, легко натиснути на дозиметр і повернути ручку по-тенціометра праворуч так, щоб зображення нитки на шкалі дозиметра зупинилось на позначці «0», після чого вийняти дозиметр із гнізда.
Перевірити розміщення нитки, оглянувши її при денному світлі: за вертикального положення нитки вона має розміщуватися на поділці «0».
Вкрутити захисну оправу дозиметра і ковпачок зарядного гнізда.

час роботи на зараженій радіоактивними речовинами території носять у кишені.

Таким чином, періодично дивлячись в окуляри дозиметра на розташування нитки на шкалі, визначають отриману величину дози гамма-випромінювання.
Комплекти дозиметрів ДП-24 і ДП-22В відрізняються тільки кількістю дозиметрів. Перший має 5, а другий — 50 індивідуальних дозиметрів

поглинених доз гамма-нейтронного випромінювання в межах від 2 рад до

500 рад за по­тужності дози від 10 рад/год до 360 000 рад/год. Ціна поділки на шкалі дозиметра — 20 рад. Дозиметр перезаряджається від зарядного пристрою ЗД-6.
Серед сучасних приладів варто виділити дозиметри гамма-випромінювання: індиві­дуальний ДКГ-21 і «Кадмій» (ДКС-02П)

дозиметр ІД-1:
1 — окуляр;
2 — шкала;
3 —

тримач;
4 — заглушка;
5 — татинова нитка

заражен­ня ОР, СДОР людей, тварин, техніки, одягу, засобів індивідуального захисту,

продуктів, води, фуражу тощо. Контроль здійснюється за допомогою приладів хімічної розвідки (ВПХР, ДОЗОР-С-М-5Н)

Проведення хімічної розвідки.

допомогою органів чуття (органолептично) не за­вжди можливе внаслідок відсутності в

багатьох речовин запаху, кольору, подразнюючої дії, а найголовніше, небезпечно: токсичність деяких отруйних речовин настільки висо­ка, що спроба визначити їх за подразнюючою дією може призвести до важкого уражен­ня. Органолептично можна лише орієнтовно визначити окремі отруйні речовини (типу іприт) за краплями та плямами на заражених об’єктах, за зміною кольору рослинності та іншими зовнішніми ознаками.

отруйних речовин у повітрі, на місце­вості, техніці, одязі та інших

об’єктах є використання засобів хімічної розвідки, а також узяття проб і подальший їх аналіз у хімічних лабораторіях. Для виявлення та визначення отруйних речовин застосовують хімічні методи, які базуються на використанні реакції отруйних речовин з певними речовинами-індикаторами. Для зручності користування ін­дикатори наносять на пористу основу (силікагель, фільтрувальний папір) або розміщують у скляних ампулах. Пориста основа з нанесеним індикатором або ампула з реактивами розміщується в скляних індикаторних трубках, які запаяні з обох боків. Для виявлення та визначення отруйних речовин індикаторні трубки та ампули розкривають, через них прокачують заражене повітря, унаслідок чого відбувається взаємодія отруйної речовини з індикатором (реактивом) і змінюється забарвлення наповнювача трубки. За характером та інтенсивністю забарвлення визначається тип отруйної речовини та його концентрація.

для визначення отруйних речовин у повітрі, на місцевості та різних

предметах і об’єктах (іл. 34.10).
Прилад складається з металевого корпусу з кришкою та розташованих усередині ручного насоса, паперових касет з індикаторними трубками, протидимових фільтрів, за¬хисних ковпачків, насадки до насоса, електроліхтаря, грілки та патронів до неї. У комп¬лект приладу також входять: лопатка, інструкція з експлуатації, інструкція-пам’ятка щодо роботи з приладом. Маса приладу становить 2,3 кг.

—ручний насос: 2 — плечовий ремінь з тась¬мою;
3 —

насадка до насоса; 4 — захисні ковпачки для насадки; 5 — протидимні фільтри; 6 — патрон грілки; 7 — електричний ліхтар; 8 — корпус грілки; 9 — штир; 10 — лопатка; 11 — індикаторні трубки в касетах.

повітря, яке досліджуєть­ся, через індикаторні трубки.
Паперові касети призначені для розміщення

в кожній по десять індикаторних тру­бок з однаковим маркуванням.

мають вигляд запаяних скляних трубок, усередині яких розміщені наповнювач і

ампули з реак­тивами. У комплект приладу входять три види індикаторних трубок:
а) трубка з червоним кільцем і крапкою для визначення зарину, зоману, Ух-газів;
б) трубка з трьома зеленими кільцями для визначення фосгену, дифосгену, синиль¬ної кислоти, хлорціану, хлору;
в) трубка з жовтим кільцем для визначення іприту, аміаку

і Ух-газів (1 — корпус трубки; 2 — ватні тампони;

3 — накопичувач; 4 — ампули з реактивами);
б — фосгену, синильної кислоти і хлорціану;
в — іприту

комплект можуть бути змінені.
Насадка призначена для роботи з приладом у

диму, при визначенні отруйних речо¬вин на ґрунті, техніці, одязі та інших предметах, а також при визначенні отруйних речовин у сипучих матеріалах.
Захисні ковпачки призначені для захисту внутрішньої поверхні воронки насадки від зараження краплями отруйних речовин та для розміщення проб ґрунту і сипучих мате¬ріалів.
Протидимові фільтри використовують для визначення отруйних речовин у диму та в повітрі, яке містить пари речовин кислого характеру
Електроліхтар використовують під час спостереження в нічний час за зміною за¬барвлення наповнювачів трубок.
Грілка призначена для підігріву трубок при пониженій температурі повітря (від -40°С до +15°С). Грілка складається з корпусу та термохімічних патронів.

оснащують газосигналізатором «ДОЗОР-С-М-5Н», який застосовують для контролю загазованості повітря. Прилад

дає можливість визначити концентрацію аміаку, сірководню, хлору в мг/м3, а також поширення горючих газів, парів під час пожежі та на­явність кисню в об’ємних долях у різних випадках під час надзвичайних ситуацій