Аналіз показника норм резервування

маси в обігу та управління грошово-кредитним ринком. Обов’яз­ко­во­му резервуванню підлягають

усі залучені банком кошти, за винятком коштів, залучених від банків-резидентів, міжнародних фінансових організацій та коштів, залучених на умовах субординованого боргу. Банки України формують О.р., виходячи із встановлених Національним банком України нормативів обов’язкового резервування до зобов’язань щодо залучених банком коштів. 

7% нормативу обов’язкового резервування за довгостроковими коштами і вкладами (депозитами)

юридичних та фізичних осіб в іноземній валюті. Нормативи обов’язкових резервів за іншими залученими коштами не зазнали змін.

Також Постановою № 371 передбачено оптимізацію активів, які банки можуть зараховувати в покриття обов’язкових резервів. Так, з 30.09.2013 в покриття обов’язкових резервів банки зможуть зараховувати:

придбані ними облігації внутрішніх державних позик в іноземній валюті у розмірі 10% їх балансової вартості в гривневому еквіваленті (раніше враховувалися в розмірі 10% від номінальної вартості);

довгострокові облігації внутрішніх державних позик у національній валюті з терміном обігу (відповідно до умов первинного випуску) понад 3 600 днів у розмірі 100% їх балансової вартості (раніше в покриття обов’язкових резервів не враховувалися);

залишки коштів, які перебувають на рахунках банку 1500 "Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках" та 1502 "Кошти банків у розрахунках", відкритих у ПАТ "РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР З ОБСЛУГОВУВАННЯ ДОГОВОРІВ НА ФІНАНСОВИХ РИНКАХ", у розмірі 100%.

банківських резервів коливався у межах від 6 до 60%. З

10 квітня 2002 року у зв’язку зі стабілізацією економіки та розвиткам грошово – кредитної сфери, Національний банк України встановив диференційований розмір норм обов’язкових банківських резервів від 0 до 12%. Резерви не вимагаються під довгострокові депозити, що залучені у національній валюті, а також встановлено розмір резервів під кошти залучені комерційними банками у національній валюті від фізичних осіб на короткий строк 2%. Ці дії Національного банку України сприяли розвитку довгострокового кредитування, зниженню ціни кредиту, розширенню кредитних можливостей комерційних банків, залученню вільних коштів громадян в економіку, стабілізації національної валюти.

зовнішньої стабільності гривні як необхідної (але не єдиної і недостатньої)

умови для відновлення безінфляційного економічного зростання. Монетизація економіки, тобто насиченість економіки грошима, в майбутньому неминуче збільшуватиметься. Із зростанням попиту на гроші Національний банк поступово зменшуватиме норму резервних вимог, що сприятиме активізації кредитно-інвестиційної діяльності комерційних банків, дасть змогу їм інтенсивніше підтримувати реальний сектор економіки.