Презентація для уроку з правознавства у 10 класі по темі "Правопорядок і правопорушення"

значення і здійснюються в суспіль
стві відповідно до вимог норм права.

Ознаки:
Насамперед

необхідно зазначити, що правопорядок базується на приписах чинних норм права, він передбачає належне виконання юридичних
обов’язків і невідворотну юридичну відповідальність за правопорушення. У сучасній державі правопорядок, як правило, створює
сприятливі умови для реалізації суб’єктивних прав громадян

правил поведінки в державному й громадському житті називають дисципліною.)
Про дисципліну:
Вам, напевно,

досить часто доводиться чути це слово від
учителів і батьків. Учителі й адміністрація школи вимагають від
вас дотримуватися дисципліни в школі (адже це є одним з обов’язків учня відповідно до діючого законодавства). Батьки закликають бути дисциплінованими вдома й на вулиці тощо. Тільки за умови дотримання дисципліни всіма працівниками, учнями, членами суспільства можлива ефективна робота, навчання, існування суспільства загалом. Особливо жорстка дисципліна необхідна та є суттєвою ознакою війська, без суворої дисципліни неможливе подолання
будь-яких надзвичайних ситуацій.

точне й неухильне
здійснення всіх нормативно-правових актів, а також ефективний
контроль за

неухильним дотриманням норм права й притягнення
винних у правопорушеннях до юридичної відповідальності.

людям, суспільству, державі й спричиняє юридичну відповідальність, називають правопорушенням

напруження тощо), матеріальної (прямі збитки, втратамайна або коштів, втрата можливого

прибутку), фізичної (смерть,шкода здоров’ю)
По-друге, правопорушення виникає лише тоді, коли дія безпосередньо порушує ту чи іншу норму права. Якщо дії людини не регулюються нормами права, не заборонені, не може бути й мови про правопорушення.
Наявність вини правопорушника. Вина може бути умисною (правопорушник свідомохоче настання шкідливих наслідків чи припускає їх настання) або необережною (правопорушник не бажав настання шкідливих наслідків, але мав змогу й повинен був їх передбачити)

той,хто його вчинив, — правопорушник.
Друга складова— об’єкт правопорушення, тобто

те, проти чого спрямовано незаконну дію правопорушника.

Третя складова — суб’єктивна сторона — ставлення правопорушника до скоєного (навмисно чи через необережність він порушив закон, які мотиви ним керували).
Остання складова — об’єктивна сторона, ті дії або бездіяльність, що безпосередньо становилиправопорушення, завдана ними шкода, а також час і місце скоєнняправопорушення, обставини, за яких воно сталося.